Тема: Група
прикметників за значенням: якісні, відносні, присвійні. Перехід прикметників з
однієї групи в іншу.
Мета: ознайомити учнів із групами прикметників за
значенням - якісні, відносні, присвійні;
формування вмінь їх розрізняти; удосконалювати вміння доречно вживати
прикметники різних груп за значенням в усному та писемному мовленні; розвивати
вимовну і слухову культуру, мислення, пам'ять; виховувати любов до близьких
людей.
Обладнання: підручник, таблиця, текстові картки.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Хід уроку
I Із народного
календаря.
1 лютого –
Макара. У давнину казали: «Який Макар, такий і товар». Як погода ясна, каже
інше прислів’я, то весна
буде красна – рання, тепла.
II Перевірка
домашнього завдання.
1.Розповідь учнів.(Прикметник.
Значення. Морфологічні ознаки. Синтаксична роль)
2.Запишіть
прислів’я і приказки, підкресліть прикметники.
Сніг землі – теплий кожух.
Веселий сміх – здоров’я.
Хороші часи – радісні пісні.
У нашій щасливій
оселі – всі люди щасливі.
Весна ледачого не любить, вона проворного голубить.
3. Підсумок.
III Вивчення нового
матеріалу.
1.Пояснення за
таблицею.
2.Робота з
підручником – с.144.
3.Робота з
текстом (роздаються на кожну парту)
Прочитати текст,
визначити його тему й основну думку. Яким стилем і типом мовлення написаний
текст?
Мама
Ти стежив за
матір’ю, як вона ступає на підлозі, як осміхається, як тримає вже посічену
сивиною голову. Але найчастіше, мабуть, твій зір ловив її проворні руки. Навіть
тоді, коли не мала ніякого діла, материні руки не залишались в абсолютному
спокої, вони легенько ворушились, як ворушаться під водою стебла водяних лілій
від ледь чутної течії.
…І завжди пахли чимось… чи свіжовипраною й
щойно випрасуваною білизною, або пшеничним борошном і гарячим хлібом, а то
кропом і петрушкою, і терпким гудинням огірків, або яблуками, грушами і медом у
Спасівку, а то просто вітряним осіннім полем, або шпарким морозцем і снігом,
або першими весняними бруньками.
1. Поясніть розділові знаки першого речення.
2.Випишіть прикметники у три колонки, у яких ознака:
а) може бути виражена в більшій чи меншій мірі; б)ознака виражалась би за
відношенням до інших предметів; в) ознака, виражена за приналежністю
чого-небудь собі.
3.Відповідно зазначте , до якої групи вони
відносяться.
4.Робота з
підручником (перехід прикметників – с.146).
5.Вправа 357.
6.Творча робота.
Використовуючи прикметники: ніжна,
дорога, ласкава, добра, вимоглива, рідненька, проворна, любляча, терпляча,
роботяща, мамині, турботлива – напишіть твір-мініатюру « Моя мама».
IV Узагальнення й
систематизація.
Що на уроці вивчили? Розкажіть про групи
прикметників за значенням. Наведіть приклади. Про що йшлося в реченнях і
тексті, що використовувались на уроці? Чого ви навчились? В чому переконались?
Як потрібно відноситись до своїх рідних?
V Підсумок.
VI Домашнє
завдання.
§38, вправа354 або 358.
Додаток до уроку
на тему: Група прикметників за значенням: якісні, відносні, присвійні.
Прочитати текст,
визначити його тему й основну думку. Яким стилем і типом мовлення написаний
текст?
Мама
Ти стежив за
матір’ю, як вона ступає на підлозі, як осміхається, як тримає вже посічену сивиною
голову. Але найчастіше, мабуть, твій зір ловив її проворні руки. Навіть тоді,
коли не мала ніякого діла, материні руки не залишались в абсолютному спокої,
вони легенько ворушились, як ворушаться під водою стебла водяних лілій від ледь
чутної течії.
…І завжди пахли чимось… чи свіжовипраною й
щойно випрасуваною білизною, або пшеничним борошном і гарячим хлібом, а то
кропом і петрушкою, і терпким гудинням огірків, або яблуками, грушами і медом у
Спасівку, а то просто вітряним осіннім полем, або шпарким морозцем і снігом,
або першими весняними бруньками.
1. Поясніть розділові знаки першого речення.
2.Випишіть прикметники у три колонки, у яких ознака:
а) може бути виражена в більшій чи меншій мірі; б)ознака виражалась би за
відношенням до інших предметів; в) ознака, виражена за приналежністю
чого-небудь собі.
3.Відповідно зазначте , до якої групи вони
відносяться.