Основою для встановлення свята послужила розповідь євангеліста Луки.
Згідно з нею, на сороковий день після народження Ісуса Христа Марія
разом з Йосифом принесли Немовля до Єрусалимського храму, щоб
представити його Господу. Їх зустріли (стрітили) праведник Симеон і
пророчиця Анна. Взявши Дитя на руки, Симеон благословив його.У народній традиції це свято вважається першою зустріччю весни або зустріччю зими з літом. Цього дня обертається птиця до гнізда, хлібороб до плуга. Зі Стрітенням пов'язували надії на весну. Вважалося, що в цей день зустрічається зима з літом. З цього приводу казали: «Прийшла громииця — зимі половиця», оскільки «в цей день лютий до березня приїхав».
На честь Стрітення в церквах робили відправи, святили воду й свічки. Традиційно побутувало повір’я, що «громниці» (посвячені свічки) вельми помічні від грому, їх спеціально тримали в господарствах, і коли надходила гроза, то запалювали, щоб «грім хати не підпалив», а також давали в руки тим, хто помирав, коли читали відхідну В цей день посвяченою водою лікували хворі місця й пристріт. Навіть чумаків, які вирушали в далеку дорогу, господар, давши хліб та сіль, скроплював кожного стрітенською водою, приказуючи: «Боже, тобі поможи!».
Кожен господар на Стрітення ретельно спостерігав за погодою, оскільки, як уже мовилося, зустрічаються зима з літом. При зустрічі літо казало: «Помагай тобі. Бог, зимо!» — «Дай, Боже, здоров’я...» — відказувала вона. Від громничої свічки в деяких місцевостях цей день називають Громницею, а в західних областях — Громничою чи Весняною Богородицею. Здавна помічено: якщо до вечора стане тепліше — літо переможе зиму, а холодніше — зима. Останні морози і перші весняні відлиги звуться Стрітенськими.