Його називають також Прохором Печерським. Походив із Смоленська. Близько 1093 р. став ченцем Києво-Печерського монастиря. Вів дуже суворе життя: замість хліба вживав лободу (лебеду), тому був прозваний Лебедником. Коли в Києві настав голод, то за його прикладом кияни теж почали їсти лободу, а сам Прохор виготовляв з неї хліб і роздавав людям. Помер у 1107 р.Із днем Прохора пов'язується період закінчення зими і наступного приходу весни: «На Прохора і зимушка-зима заохає», «Прийшов Прохір і Влас — незабаром весна буде в нас». До Прохора баба охала: «Ой, холодно!» А прийшли Прохір і Влас: «Вже весна у нас!». Свято робочої худоби. Святять воду і кроплять нею тварин.