Завдання та вправи для самоконтролю
1. Складіть три речення зі словом джерело у таких значеннях:
1. Потік підземної води або іншої рідини, що витікає із землі.
2. Писемна пам'ятка, оригінал, на основі якої будується наукове дослідження.
3. Першопричина, початок чогось. .
2. Знайдіть слова з переносним значенням. Поясніть, за якою ознакою відбулося перенесення.
1. Крізь пилюку, по багнюці, в холод і завію прийде чистою до тебе біла моя мрія (В. Симо-ненко). 2. Чорним круком чорну вістку із чужини хтось приніс (О. Олесь). 3. По садах пустинних їде гордовито осінь жовтокоса на баскім кОні (В.Сосюра). 4. Вечір. Падає напруго сонце. Обрій нашкірений наколовся на шпичаки дальніх сосен (В. Стус). 5. Не повітря — найтонші звуки, не долина — блакитний дим. І весни пустотливі руки у волоссі моїм. Голубіє земля, оповита прозорим серпанком, хвилі кидає в берег море, важке і зелене. На обличчя і груди людини лягає небо, небо в білих хмаринах, що тихо чекає слова (О. Ольжич). 6. Вітер з гаєм розмовляє, шепче з осокою (Т. Шевченко). 7. Між співами тюремних горобців причулося — синичка заспівала і тонко-тонко прясти почала тугеньку цівку болю (В. Стус).
3. Введіть до словосполучень власне українські слова.
Борошно, бруднити, вибагливий, вишуканий, віхола, гаятися, глузувати, громада, досконалість, дотепний, дошкуляти, жнива, заздалегідь, зайвий, заплава, засмаглий, збиткуватися.
4. Виділіть історизми та архаїзми. З'ясуйте відмінності між ними. Яку роль виконує застаріла лексика в тексті? Зверніть увагу на значення власних імен.
1. За седмицю отець Окомир повернувся із Пересічення, від волхва. 2. Житяна пішла до Києва шукати рід свого лади. 3. А тут захворів кожум'яка Вілокіз. 4. Менші діти Гордослава знали, що Веселина була на виданні і тепер дбала собі на посаг. 5. Веселина гриміла цебрами і довго спускала в колодязь журавель. 6. Скоро Превлад і Маломир подалися до тиверців. 7. Ярка стала молитися Дажбо-гу-Ярилу. 8. Велика небезпека постійно чатувала на переповнені лодії боярина. 9. Очі Гордини заіскрились цікавістю, на чоло вив'юнились тонкі бровенята, 10. Мечники обступили витязя (Р Іваненко).
5. Доберіть до виділених слів синоніми.
Хірург працював із надзвичайним натхненням і любов'ю. Ніколи ще не хотілося так палко врятувати життя людини, як зараз. Іван лежав перед ним у глибокій нестямі, але його могутня воля до життя передалась лікареві і сповнила його вщерть. Він забув свою втому, свої безсонні ночі і працював, як після живодайного сну і освіжної ванни, працював легко і радісно, і сонце, що зазирнуло було на хвилину з-за хмар в операційну, мов усміхнулося йому, наче обіцянка щастя. Так сила опору смерті помножила силу лікаря, і цю силу лікар вертав хворому. Вливши йому ще раз протигангренозної сироватки і півлітра крові, хірург велів дати оперованому теплого вина й гарячого чаю і довго зогрівати його в ліжку. Згодом у того почав помічатися пульс, порожевіли щоки, і Кармелюк відкрив очі (О.Довженко).
Над річкою вечоріє, прохолоднішає на ніч. На сухому пагорбі по той бік річища маячило село, майже зо всіх боків обступлене тихим, оранжевим, як і небо, паводком. Тоді Андрій прожогом схоплювався з постелі, смалив цигарки, никав по хаті, натикаючись на стільці й гуркаючи ними об підлогу... Як тільки сонце виринуло з-за перелогів і степ усміхнувся до нього рум'яними росами, почули куренівці далекий грізний гуркіт, що все наближався і наближався (Гр.,Тютюнник).
6. Доберіть синоніми до наведених слів. Складіть із ними словосполучення.
Земля, любити, радити, похід, виставка, вогонь, великий, край, колір, червоний.
7. Поясніть різницю між словами у парах синонімів, попередньо ввівши їх у словосполучення. Свічадо — дзеркало, вої — воїни, гуманність — людяність, ратний —: бойовий, офірувати — жертвувати, рать — битва, уста — губи, чоло — лоб, перст — палець, ректи — говорити, знатний — відомий, звізда — зірка.
8. Знайдіть у тексті антоніми та поясніть, до якої частини мови вони належать.
1. Зима без снігу — літо без хліба. 2. Лихий доброго псує. 3. Добро пушить, а лихо сушить. 4. Радість красить, а печаль палить. 5. На чорній землі білий хліб родить. 6. М'яко стеле, та твердо спати. 7. Догана мудрого більше важить, ніж похвала дурного. 8. Чужого хорошого не гудь, а свого поганого не хвали. 9. Одна гора високая, а другая низька. Своя мила далекая, а чужая близька (Народна творчість).
9. Доберіть до виділених слів антоніми.
1. Над луками, залитими квітневою повінню, холонув оранжевий вечір, зануривши в мілкі при-бережки далеке полум'я хмар. І чим глибше за пагорби поринало сонце, тим нижчою ставала заграва, вужчою — вогняна смуга у воді понад лозами, наче хвилі ткали її кудись під берег. 2. За день води убуло... 3. Над обрієм дотліла і згасла сонячна заграва. Незабаром з обох боків звелися справді круті, розмиті береги, з яких соковитими жилами звисало у воду і гуло від найменшого дотику міцне берестове коріння. 5. Заходило сонце, у вузеньких хутірських вуличках стояла червона курява, в садках варилася на триніжках вечеря, гупали об землю спілі яблука (Гр, Тютюнник).
10. Знайдіть омоніми, визначте їх групу.
1. До обіду покосили, гострі коси потупили (Народна творчість). 2. Через вузьку протоку, що відокремлює острів від довгої піщаної коси, котяться спінені хвилі (М. Трублаїні). 3. Теплий вітре, шуми, ясне сонце, в зеніті світи, ми будуєм для щастя світи (В. Сосюра). 4, Хоч з хвастунів, бувало, і сміються, але в дільбі їм часто долі дістаються (Л. Глібов). 5. Вгорі темне непривітне небо, долі — холодна земля (М. Коцюбинський).
11. З'ясуйте різницю в лексичному значенні поданих паронімів і введіть їх у речення.
Адрес — адреса, вправа — управа, сильний — силовий, компанія — кампанія, інтелігентний — інтелігентський, редакційний — редакторський, продуманий — придуманий, ідеальний — ідеалістичний, реальний — реалістичний, матеріальний — матеріалістичний, проблемний — проблематичний, музичний — музикальний, агітаторський — агітаційний.
12.Доберіть до іменника прикметник, що стоїть у дужках, узгодивши його за лексичним і граматичним значенням.
Апарат, погода (літальний, льотний); погляди, стан (матеріальний, матеріалістичний); ніж, цех, речення (складний, складальний, складений); стрічка, ранок (червоний, червневий).
1. Складіть три речення зі словом джерело у таких значеннях:
1. Потік підземної води або іншої рідини, що витікає із землі.
2. Писемна пам'ятка, оригінал, на основі якої будується наукове дослідження.
3. Першопричина, початок чогось. .
2. Знайдіть слова з переносним значенням. Поясніть, за якою ознакою відбулося перенесення.
1. Крізь пилюку, по багнюці, в холод і завію прийде чистою до тебе біла моя мрія (В. Симо-ненко). 2. Чорним круком чорну вістку із чужини хтось приніс (О. Олесь). 3. По садах пустинних їде гордовито осінь жовтокоса на баскім кОні (В.Сосюра). 4. Вечір. Падає напруго сонце. Обрій нашкірений наколовся на шпичаки дальніх сосен (В. Стус). 5. Не повітря — найтонші звуки, не долина — блакитний дим. І весни пустотливі руки у волоссі моїм. Голубіє земля, оповита прозорим серпанком, хвилі кидає в берег море, важке і зелене. На обличчя і груди людини лягає небо, небо в білих хмаринах, що тихо чекає слова (О. Ольжич). 6. Вітер з гаєм розмовляє, шепче з осокою (Т. Шевченко). 7. Між співами тюремних горобців причулося — синичка заспівала і тонко-тонко прясти почала тугеньку цівку болю (В. Стус).
3. Введіть до словосполучень власне українські слова.
Борошно, бруднити, вибагливий, вишуканий, віхола, гаятися, глузувати, громада, досконалість, дотепний, дошкуляти, жнива, заздалегідь, зайвий, заплава, засмаглий, збиткуватися.
4. Виділіть історизми та архаїзми. З'ясуйте відмінності між ними. Яку роль виконує застаріла лексика в тексті? Зверніть увагу на значення власних імен.
1. За седмицю отець Окомир повернувся із Пересічення, від волхва. 2. Житяна пішла до Києва шукати рід свого лади. 3. А тут захворів кожум'яка Вілокіз. 4. Менші діти Гордослава знали, що Веселина була на виданні і тепер дбала собі на посаг. 5. Веселина гриміла цебрами і довго спускала в колодязь журавель. 6. Скоро Превлад і Маломир подалися до тиверців. 7. Ярка стала молитися Дажбо-гу-Ярилу. 8. Велика небезпека постійно чатувала на переповнені лодії боярина. 9. Очі Гордини заіскрились цікавістю, на чоло вив'юнились тонкі бровенята, 10. Мечники обступили витязя (Р Іваненко).
5. Доберіть до виділених слів синоніми.
Хірург працював із надзвичайним натхненням і любов'ю. Ніколи ще не хотілося так палко врятувати життя людини, як зараз. Іван лежав перед ним у глибокій нестямі, але його могутня воля до життя передалась лікареві і сповнила його вщерть. Він забув свою втому, свої безсонні ночі і працював, як після живодайного сну і освіжної ванни, працював легко і радісно, і сонце, що зазирнуло було на хвилину з-за хмар в операційну, мов усміхнулося йому, наче обіцянка щастя. Так сила опору смерті помножила силу лікаря, і цю силу лікар вертав хворому. Вливши йому ще раз протигангренозної сироватки і півлітра крові, хірург велів дати оперованому теплого вина й гарячого чаю і довго зогрівати його в ліжку. Згодом у того почав помічатися пульс, порожевіли щоки, і Кармелюк відкрив очі (О.Довженко).
Над річкою вечоріє, прохолоднішає на ніч. На сухому пагорбі по той бік річища маячило село, майже зо всіх боків обступлене тихим, оранжевим, як і небо, паводком. Тоді Андрій прожогом схоплювався з постелі, смалив цигарки, никав по хаті, натикаючись на стільці й гуркаючи ними об підлогу... Як тільки сонце виринуло з-за перелогів і степ усміхнувся до нього рум'яними росами, почули куренівці далекий грізний гуркіт, що все наближався і наближався (Гр.,Тютюнник).
6. Доберіть синоніми до наведених слів. Складіть із ними словосполучення.
Земля, любити, радити, похід, виставка, вогонь, великий, край, колір, червоний.
7. Поясніть різницю між словами у парах синонімів, попередньо ввівши їх у словосполучення. Свічадо — дзеркало, вої — воїни, гуманність — людяність, ратний —: бойовий, офірувати — жертвувати, рать — битва, уста — губи, чоло — лоб, перст — палець, ректи — говорити, знатний — відомий, звізда — зірка.
8. Знайдіть у тексті антоніми та поясніть, до якої частини мови вони належать.
1. Зима без снігу — літо без хліба. 2. Лихий доброго псує. 3. Добро пушить, а лихо сушить. 4. Радість красить, а печаль палить. 5. На чорній землі білий хліб родить. 6. М'яко стеле, та твердо спати. 7. Догана мудрого більше важить, ніж похвала дурного. 8. Чужого хорошого не гудь, а свого поганого не хвали. 9. Одна гора високая, а другая низька. Своя мила далекая, а чужая близька (Народна творчість).
9. Доберіть до виділених слів антоніми.
1. Над луками, залитими квітневою повінню, холонув оранжевий вечір, зануривши в мілкі при-бережки далеке полум'я хмар. І чим глибше за пагорби поринало сонце, тим нижчою ставала заграва, вужчою — вогняна смуга у воді понад лозами, наче хвилі ткали її кудись під берег. 2. За день води убуло... 3. Над обрієм дотліла і згасла сонячна заграва. Незабаром з обох боків звелися справді круті, розмиті береги, з яких соковитими жилами звисало у воду і гуло від найменшого дотику міцне берестове коріння. 5. Заходило сонце, у вузеньких хутірських вуличках стояла червона курява, в садках варилася на триніжках вечеря, гупали об землю спілі яблука (Гр, Тютюнник).
10. Знайдіть омоніми, визначте їх групу.
1. До обіду покосили, гострі коси потупили (Народна творчість). 2. Через вузьку протоку, що відокремлює острів від довгої піщаної коси, котяться спінені хвилі (М. Трублаїні). 3. Теплий вітре, шуми, ясне сонце, в зеніті світи, ми будуєм для щастя світи (В. Сосюра). 4, Хоч з хвастунів, бувало, і сміються, але в дільбі їм часто долі дістаються (Л. Глібов). 5. Вгорі темне непривітне небо, долі — холодна земля (М. Коцюбинський).
11. З'ясуйте різницю в лексичному значенні поданих паронімів і введіть їх у речення.
Адрес — адреса, вправа — управа, сильний — силовий, компанія — кампанія, інтелігентний — інтелігентський, редакційний — редакторський, продуманий — придуманий, ідеальний — ідеалістичний, реальний — реалістичний, матеріальний — матеріалістичний, проблемний — проблематичний, музичний — музикальний, агітаторський — агітаційний.
12.Доберіть до іменника прикметник, що стоїть у дужках, узгодивши його за лексичним і граматичним значенням.
Апарат, погода (літальний, льотний); погляди, стан (матеріальний, матеріалістичний); ніж, цех, речення (складний, складальний, складений); стрічка, ранок (червоний, червневий).