На честь одного з 12 апостолів. Його називали Зилотом, що означає ревнитель, тобто оборонець віри. Називали й Канонитом, тому що походив із Кани — міста Галілейського. За переказом, на його шлюбі були присутні Ісус Христос і Богоматір, де Господь перетворив воду на вино. Симон Зилот просвітив християнським ученням країни Африки. За іншою легендою, він проповідував у Британії та Персії і помер мученицькою смертю у перському місті Суанірі в І ст. На Симона спрадавна було заведено збирати зілля, корисне од усяких хвороб. Називають його Симоновим зелом — за співзвучністю із Зилот. Люди вірили, що саме апостол Симон дає цілющу траву, і вважали його покровителем знахарів.
Зривали і копали зілля лише жінки, причому до сходу сонця. З особливою шаною ставились цього дня до землі. Бо вона, казали, іменинниця. Тому гріхом вважалося орати, боронувати чи копати.
